14 травня, четвер

Тож, друзі, будьте щасливі від  того, що ви  навчаєтесь ще у загальноосвітній школі :)

2 урок  - 10 клас. Історія України.

Тема 61-62. Початок радянсько-німецької війни.                                                                             Окупація України військами Німеччини та її союзників. 

Мета:

Навчити визначати хронологічну послідовність та основні етапи подій Другої світової та Великої Вітчизняної війн; характеризувати геополітичні плани СРСР та Німеччини щодо України; показувати на карті місця основних воєнних подій;

розвивати в учнів уміння та навички  на основі різних джерел інформації описувати героїчні події Великої Вітчизняної війни; складати характеристики та політичні портрети видатних українських полководців та героїв війни; порівнювати різні точки зору щодо оцінок начального етапу Великої Вітчизняної війни;

виховувати любов до Батьківщини, почуття національної гідності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

ІІ . Актуалізація опорних знань

1. Яким був зміст радянсько-німецьких договорів 1939 року?

2. Як змінилися кордони СРСР у 1939–1940 рр.?

ІІІ . Мотивація навчальної діяльності

18 грудня 1940 р. Гітлер підписав директиву № 21 (план «Барбаросса») — план нападу на СРСР. «Коли ми говоримо сьогодні про придбання нових земель і нового простору в Європі, то насамперед думаємо про Росію та про підкорені нею окраїнні держави… Ця колосальна імперія на сході дозріла для її ліквідації», — зазначав Гітлер.

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Напад Німеччини на СРСР. Відступ Червоної армії

22 червня 1941 р. після сигналу «Дортмунд» фашистська Німеччина раптово напала на СРСР. Сконцентровані в мобільні угруповання «Північ», «Центр» і «Південь» німецькі армії швидко просувалися на Ленінград, Москву та Київ.

До середини червня фронт стратегічного наступу гітлерівських військ становив 3 000 км, глибина вторгнення на головних напрямках — 400–600 км. За три тижні війни 28 радянських дивізій було повністю розгромлено, а ще 72 дивізії втратили понад 50 % особового складу — це 3/5 військ, що перебували в західних округах.

Робота з картою

Покажіть на карті, у яких напрямках просувалися німецькі війська територією СРСР.

Робота з підручником

За підручником учні визначають причини невдач Червоної армії на початку війни: раптовість нападу; матеріальна непідготовленість до війни; незавершеність процесу переозброєння СРСР; відсутність надійних союзників; міжнародна ізоляція Радянського Союзу; розпорошення сил Червоної армії на кордонах; масові репресії армійського командного складу наприкінці 30-х років; некомпетентність воєнно-стратегічного керівництва.

 Німецькі війська, маючи величезний досвід у веденні сучасної війни, були раціонально розташовані, зокрема на напрямах головних ударів вони в 6–8 разів переважали радянські війська, які їм протистояли. Німецькі танкові з’єднання просувалися зі швидкістю 50–60 км за добу за підтримки мотопіхоти, створюючи небувалі в історії воєн оточення — котли. Уже за перші два дні бойових дій на аеродромах та в повітрі Червона армія втратила понад дві тисячі літаків, залишившись без прикриття з повітря.

 Запитання

Як ви вважаєте, чому втрати Південно-Західного фронту суттєво переважали втрати німецької групи військ «Південь», що наступала у напрямку Києва?

Мобілізаційні заходи 1941 року та евакуація

 Із початком вторгнення нацистських військ керівництво СРСР закликало населення до всенародного опору загарбникам.

Ця війна була для більшості радянських людей Великою Вітчизняною війною, тобто справедливою, визвольною. Відповідно до директив створеного 30 червня 1941 р. Державного комітету оборони (ДКО), який перебрав на себе всю повноту влади в Р адянському Союзі, відбувалась мобілізація засобів і ресурсів в Україні. За липень 1941 — червень 1942 р. з України до армії та на флот призвали 3 млн 185 тис. осіб, у 12 областях сформували народне ополчення у складі 1,3 млн осіб, 657 винищувальних батальйонів, у яких формально налічувалося 160 тис. бійців. Водночас здійснювалася перебудова народного господарства на воєнний лад. Був збільшений робочий день, скасовувалися чергові й додаткові відпустки, запроваджувалися обов’язкові понаднормові роботи. Машинобудівні заводи України переналаштовувалися на виробництво озброєння, боєприпасів, військового обладнання.

До серпня 1941 р. спад виробництва в багатьох галузях економіки СРСР досяг небаченого рівня: прокат кольорових металів знизився в 430 разів, виробництво шарикопідшипників — у 21 раз. Понад 80 % військово-промислового комплексу, включаючи 94 % авіазаводів, опинилися у фронтовій або прифронтовій зоні. В Україні 26 червня за рішенням ЦК КП(б)У та РН К УРСР була створена спеціальна комісія на чолі із заступником голови РН К УРСР Д. Жилою. Але оскільки воєнна доктрина передбачала війну «на чужій території», то не було розроблено планів евакуації. Усе робилося якнайшвидше.

У ході евакуації з України було вивезено на Схід 550 підприємств (лише з Києва — 197), понад 70 ВНЗ, 276 училищ фабрично-заводського навчання, не менше 3,5 млн осіб населення. Робітники, колгоспники, інтелігенція Радянської України були евакуйовані до 43 східних областей й автономних республік Російської Федерації, Казахстану, Узбекистану, Киргизії, Таджикистану, Туркменії. На схід перебазувалися колгоспи, радгоспи, МТС, з яких у тил відправили понад 34 тис. тракторів, а також понад 6,3 млн голів худоби. У глибокий тил також було евакуйовано більшість науково-дослідних установ, вищих навчальних закладів, театрів, музеїв, медичних закладів.

Вивезено і збережено фонди багатьох архівів і музеїв. Але через непідготовленість і недостатню організованість багато з того, що варто було б вивезти, не було евакуйовано. Через паніку та безлад вдалося евакуювати в тил менше 60 % великої рогатої худоби, 26,7 % свиней, 14,5 % коней. До 25 вересня 1941 р. вивезли лише 4 335 тракторів з 26 651. А за розпорядженням керівних органів усе цінне майно, у тому числі хліб, пальне і т. п., яке не можна вивезти, слід було знищувати, що керівники й робили.

Колосальний обсяг робіт виконали трудящі України в липні 1941 — червні 1942 р., зводячи оборонні рубежі. Було збудовано понад 4 000 км загороджувальних ліній, вручну переміщено 17 млн м³ землі, підготовлено 20 тис. військово-інженерних споруд. Проте усі зусилля виявилися марними, оскільки танкові з’єднання вермахту обійшли майже всі оборонні споруди.

Запитання

1. Про що свідчать оборонні заходи, які здійснювало радянське керівництво на початку війни?

2. Подумайте, які прорахунки були допущені радянським керівництвом під час перебудови життя держави на воєнний лад.

Робота з хронологічною таблицею

За презентацією.

Військові події 1941–1942 рр.

Дата	Подія
22 червня 1941 р.	Бомбардування німецькою авіацією українських міст (Рівне, Львів, Житомир, Київ, Севастополь та ін.), запеклі бої на кордонах
23–29 червня 1941 р.	Найбільша танкова битва початкового періоду війни в районі Луцьк–Броди–Рівне, у якій взяли участь з обох сторін близько 2 тис. танків (на тиждень затримала просування німців)
30 червня −11 липня 1941 р.	Відступ Червоної армії на обох фронтах: на Півдні вороги захопили Північну Буковину й Бессарабію та підійшли до Дністра; на Заході України взяли Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне, Житомир і наблизилися до Києва
11 липня − 22 вересня 1941 р.	Київська оборонна операція, яка в результаті некомпетентного керівництва Й. Сталіна та його оточення закінчилася катастрофою для Південно-Західного фронту. Загинули і потрапили в полон понад 600 тис. осіб, які опинилися в оточенні, в т. ч. командуючий фронтом М. Кирпонос, член військової ради М. Бурмистренко, начальник штабу фронту В. Тупиков
19 вересня 1941 р.	Гітлерівці зайняли Київ. Оборона Києва тривала 71 день, вона надовго затримала німців і дала змогу провести евакуацію на схід людей і великі підприємства Лівобережжя та Донбасу
5 серпня −16жовтня 1941 р.	Оборона Одеси. Протягом 73 днів захисники міста утримували 300-тисячну ворожу армію, завдаючи їй великих втрат
25 жовтня 1941 р.	Гітлерівці зайняли Харків. До кінця жовтня під ворожою окупацією опинилася також значна частина Донбасу
30 жовтня 1941 р. — 4 липня 1942 р.	Героїчна оборона Севастополя, яка тривала 250 днів
16 листопада 1941 р.	Радянські війська залишили Крим (крім невеликого  клаптика із Севастополем)
Кінець 1941 р.	Війська Південно-Західного фронту закріпилися на лінії Вовчанськ–Балаклея–Красний Лиман, а Південного — на лінії Артемівськ–Шахтарське–Большекрєпінська
12–29 травня 1942 р.	Наступальна операція радянських військ під Харковом, наслідки якої були трагічними: у районі Барвенківського виступу в оточення потрапили три радянські армії; втрати склали близько 240 тис. осіб
22 липня 1942 р.	Повна окупація території України німецько-фашистськими військами після захоплення міста Свердловська Ворошиловградської області (нині — Луганської). Ціною величезних жертв, героїчного опору народу німецький план «блискавичної війни» було зірвано

1. Оборона Києва.

2. Оборона Одеси.

3. Оборона Севастополя та воєнні дії в Криму.

Запитання

1. Поміркуйте, чому Гітлер назвав Київську операцію «найбільшою битвою у світовій історії», а українські історики — «великою трагедією». Відповідь обґрунтуйте.

2. Як ви вважаєте, чому оборона Одеси мала велике стратегічне і політичне значення?

3. Які наслідки для України мали оборонні бої літа–осені 1941 — початку 1942 рр.? Покажіть на карті українські території, які були окуповані німцями в даний період.

Отже, протягом літа–осені 1941 р. німецькі війська та їхні союзники захопили всю Правобережну і більшу частину Лівобережної України та Крим. Розгром у грудні 1941 р. під Москвою 38 німецьких дивізій зірвав плани «бліцкригу», створивши умови для контрнаступу радянських військ. У березні наступного року Генеральний штаб запропонував план операції на весну і початок літа 1942 р. Головна ідея цього документа — активна стратегічна оборона, накопичення резервів, а потім

— рішучий наступ. Сталін же наполягав на серії наступальних операцій на окремих напрямках, наголошуючи: «Не сидіти ж нам в обороні склавши руки і чекати, доки німці вдарять першими». Операції планували в Криму, під Харковом, під Ленінградом і ще на декількох напрямках.

«Те, що наступальні дії мали розгорнутися на великій кількості ділянок, — писав у своїх спогадах начальник оперативного відділу Генерального штабу С. Штеменко, — загрожувало бідою: наші війська опинилися втягнутими в операції з сумнівним наслідком, подрібнювалися сили, котрих і так було обмаль».

Неприємності розпочалися з того, що після трьох невдалих спроб (у лютому–квітні 1942 р.) прорвати оборону німців Кримський фронт змушений був перейти до оборони.

Битва закінчилася цілковитою катастрофою для радянських військ і втратою Керченського півострова. 4 липня 1942 р. фашисти захопили Севастополь.

Катастрофічною поразкою завершився розпочатий 12 травня 1942 р. наступ на харківському напрямку. Погана організація, недостатнє матеріальне забезпечення, тактичні помилки призвели до трагедії (у полон потрапило 240 тис. червоноармійців).

Поразки радянських військ в Україні та Криму змінили ситуацію на користь німців. Оволодівши стратегічною ініціативою, вони 28 червня 1942 р. розпочали широкомасштабний наступ. 22 липня 1942 р., після захоплення гітлерівцями м. Свердловська Ворошиловградської області, вся територія УРСР була остаточно окупована.

Окупація міст України 1941 року

Дата	Місто
25 червня	Луцьк
28 червня	Рівне
30 червня	Львів
2 липня	Тернопіль
2 липня	Станіслав
3 липня	Дрогобич
9 липня	Житомир
10 липня	Кам’янець-Подільський
19 липня	Вінниця
14 серпня	Кіровоград
17 серпня	Миколаїв
19 серпня	Херсон
22 серпня	Черкаси
25 серпня	Дніпропетровськ
9 вересня	Чернігів
18 вересня	Полтава
19 вересня	Київ
3 жовтня	Запоріжжя
10 жовтня	Суми
17 жовтня	Одеса
21 жовтня	Сталіно
24 жовтня	Харків

V. Узагальнення та систематизація знань

Графічний диктант

Позначте правильні твердження знаком «+» , а неправильні — знаком «–» .

1. «План Барбаросса» був підписаний Гітлером 28 грудня 1940 р.

2. Велика Вітчизняна війна розпочалася 22 липня 1941 р.

3. «План Барбаросса» передбачав блискавичний розгром СРСР.

4. Основними напрямками наступу Німеччини на СРСР були: «Північ», «Схід», «Південь».

5. Найбільша танкова битва початкового періоду війни відбулася в районі Луцьк–Броди–Рівне.

6. Київська оборонна операція закінчилися катастрофою для Південно-Західного фронту, загинули та потрапили в полон понад 800 тис. осіб.

7. Оборона Києва тривала 90 днів.

8. Оборона Одеси розпочалася 5 серпня 1941 р. і тривала 73 дні.

9. Героїчна оборона Севастополя тривала 250 днів.

10. Радянські війська остаточно залишили Крим наприкінці 1941 р.

11. Наступальна операція радянських військ у травні 1942 р. закінчилася трагічно, втрати склали близько 100 тис. осіб.

12. Територія України була повністю окупована німцями 22 червня 1942 р.

 Домашнє завдання

1. Опрацювати 61-62 параграф підручника, виписати дати та поняття, відповісти на питання.

2. Підготувати повідомлення «Трагедія Бабиного Яру».

Джерела:

1. Усі уроки до курсу «Історія України». 11 клас. Стандартний та академічний рівні

2. Сайты

                   •  www.academicpress.com

                   •  www.britannica.com

                  •  www.internetri.net/vv

                   •  www.sociology.org

                   •  www.sil.org/ethnologue

3 урок - 9 клас. Історія України. 

Підсумкова контрольна робота. 

Підсумкова контрольна робота з історії для 9 класу

1.Позначте реформи, проведені Марією-Терезією та Йосифом ІІ, які суттєво вплинули на становище населення західноукраїнських земель (4 правильні відповіді).

А.      Адміністративна реформа.

Б.      Аграрна реформа.

В.      Військова реформа.

Г.       Релігійна реформа.

Д.     Судова реформа.

Е.      Фінансова реформа.

Ж.    Реформа освіти.

2. Установіть відповідність між назвами масонських організацій та містами, в яких вони виникли:

А. «Вмираючий сфінкс»                                              Б. «Понт  Євксинський»                                                В. «З’єднані слов’яни                                                        Г. «Любов до істини»

1. Київ                                                                                                                        2. Чернігів                                                                                                              3. Полтава                                                                                                                   4. Харків                                                                                                                                                                                     5. Одеса

3. Установіть відповідність між терміном, що характеризує політику російського уряду щодо українських земель, та його визначенням.

А. Інтеграція                              1.     Зведення управління в Україні до єдиних  

                                                         зразків, які існували в Російській державі.

Б. Уніфікація                              2.     Збільшення кількості чиновників, які

                                                         управляли українськими землями.

В. Бюрократизація                     3.    Винищення всього українського,  

                                                         насадження мови і культури панівної нації.

Г. Денаціоналізація.                  4.    Перетворення українських земель на колонію,

                                                        шляхом їх військового, економічного та

                                                        політичного поневолення.

                                                       5.     Входження українських земель до Росії

                                                        і ліквідація їх національної самобутності.

4. Позначте основні положення селянської реформи 1861 року (4  правильні відповіді).

1). Селяни отримали особисті права (поміщик не мав права їх купувати, дарувати, обмінювати, селяни могли брати шлюб без дозволу поміщика, йти на службу, вступати до навчальних закладів, переходити до інших станів).

2). Селяни отримали майнові права (укладати договори, займатися промислами чи торгівлею, володіти власністю).

3). Селяни отримали право на власну землю. Розмір селянського наділу визначався поміщиком.

4). Надлишок землі у селянина відбирався на користь поміщика і називався «відруб».

5). Селянин укладав «викупну угоду» і повинен був за землю заплатити (20% суми одразу, а 80 %  - брали позику у держави з відсотками на 49 років).

6). Ціна на землю в 4 рази перевищила  ринкову ціну.

7). До укладання «викупної угоди» селяни вважалися тимчасовозобов’язаними.

5. Позначте прізвища найбільш відомих українських підприємців другої половині ХІХ ст. (4 правильні відповіді).

1). Терещенки;

2). Харитоненки;

3). Савченки ;

4). Петренки;

5). Яхненки;

6). Симиренки;

7). Кузьменки.

6. Установіть відповідність між назвою реформ 60-70-х років в Російській імперії та їх змістом.

А. Земська реформа                                            1. Утворення Державного банку;

Б.  Судова реформа                                             2. створення виборних місцевих органів

В.  реформа  міського самоврядування                самоуправління ;                                                           

Г.  фінансова реформа                                        3. підпорядкування цензурних установ

                                                                                  Міністерству внутрішніх справ;

                                                                                  4. створення у містах виборних органів

                                                                                  влади – міських дум;

                                                                                  5. запровадження гласності судового

                                                                                  процесу.

7. Прочитайте текст і виконайте завдання.

«Беручи до уваги, з одного боку, теперішнє тривожне становище суспільства, яке хвилюють політичні події, а з другого боку, маючи на увазі, що питання про навчання грамотності на місцевих наріччях не дістало ще достатнього розв’язання в законодавчому порядку, міністр внутрішніх справ визнав за необхідне… щодо друкування книг малоруською мовою, дати по цензурному відомству розпорядження, щоб до друку дозволялися тільки твори цією мовою, які належать до галузі красного письменства; пропускання ж книг малоруською мовою як духовного змісту, так навчальних і взагалі призначених для початкового читання народу, припинити…».

1.      Укажіть назву документа та рік його видання.

2.      Яку посаду обіймав автор документа?

8.    Установіть відповідність між назвами течій в українському суспільно-політичному русі та прізвищами політичних діячів.

А. Хлопомани                                        1). Микола Кибальчич

Б. Народники                                        2). Кость Левицький

В. Москвофіли                                      3). Василь Нагірний

Г. Народовці                                          4). Володимир Антонович

                                                                  5). Яків Головацький

9. Позначте прізвища відомих українських художників другої половини ХІХ ст.  (4 правильні відповіді).

1). А. Куїнджі

2). І. Труш

3). В.Симиренко

4). О.Кобелєв

5). К.Констанді

6). М.Пимоненко

7). М.Микешин

4 урок - 11 клас. Історія України. 

Перевірочна робота з теми №19. 

5 урок - 6 клас. Стародавній світ.

Підсумкова контрольна робота. 

Древний Рим

Тематическая работа №8

1.                      Италия расположена на полуостров:

А).    Балканском;      Б).   Апеннинском;        В).Крымском.

2.                      Рядом с Италией расположены острова:

А).   Корсика, Сардиния, Сицилия;

Б).   Сардиния, Крит, Сицилия;                       

В). Сицилия, Крит, Сицилия.                      

3.                      Город Рим возник

А).  776 г. до н.э.;       Б).  753  г. до н.э.;          В).725 г. до н.э..     

4.                      Легендарным  основателем Рима был:

А).   Ромул;                  Б).  Рэм;                           В).Эней.

5.                      Рим возник на берегах реки :

А).  Тигр;                       Б). Тибр;                          В). Танга.

6.                      Представителей родов, которые участвовали в основании Рима, называли:

А).  периэками;           Б).  петикантропами;  В). патрициями.

7.                      Фамилия  - это:

А).  отряд воинов;      Б). женщина;                  В). семья.       

8.                      Пришельцев в город Рим называли:

А).  пресвитерами;    Б). патронами;                В). плебеями.

9.                      Республика в Риме возникла:

А).  609 г. до н.э.;       Б). 509 г. до н.э.;             В).409 г. до н.э..                            

10.                  Слово «республика» означает:

А).  дело народа;      Б).  правление богатых;        В).лучшая жизнь.

11.                  Плебеи для защиты своих интересов выбирали:

А). римских диктаторов;

 Б). гражданских тиранов;                          В).народных трибунов.

12.                  Слово «вето» переводится как:

А).  согласие;              Б). запрещаю;         В).утверждаю.

13.                  Птицы, которые спасли Рим в 390 году до нашей эры:

А). гуси;                        Б). куры;                    В).скворцы.

14.                  Главным противником Рима после покорения Италии стало государство:

А).  Греция;                  Б).  Карфаген;           В).Египет.

15.                  Войны Рима с Карфагеном назывались:

А). Пунические;          Б).  Римские;             В). Гражданские.

16.                  В 216 году до нашей эры примером победы меньшими силами стала битва Ганнибала с рисскими войсками:

А). Возле Капуи;          Б).   Кале;                   В).Канн.

17.                  Римляне уничтожили Карфаген:

А). 149  г. до н.э.;        Б).  146  г. до н.э.;     В). 143 г. до н.э..                             

18.                  Выступили на защиту разоренных крестьян и стали вводить реформы братья:

А). Гракхи;                    Б).  Гунны;                   В).Гримм.

19.                  Гладиаторы – это рабы, которые:

А). бились для развлечения публики;    Б). работали на кухне ;    В).были свободны.

20.                  Наибольшее восстание рабов в Италии под предводительством Спартака произошло:

А). 74-73  г. до н.э.;      Б).  74-72 г. до н.э.;    В).74-71 г. до н.э..                            

21.                  В состав первого триумвирата входили:

А).  Красс, Помпей, Цезарь; Б).  Марий, Красс, Помпей;                   

В). Помпей, Цезарь, Марий;

22.                  Войны между гражданами одного государства называются:

А). римскими;                               Б).  гражданскими;                         В).мужскими.

23.                  Начало гражданской войне в Италии положил переход через реку:

А). Рубикон;                               Б). Тибр;                          В).По.

24.                  Выражение «жребий брошен» означает:

А).  принять важное решение;      

Б).  отставить важное решение;                        

В). получить неожиданную помощь.

25.                  Цезарь в Египте поддержал:

А).  Кариотиду;                              Б).   Кирку;                        В).Клеопатру.

26.                  Заговорщики убили Цезаря:

А).  54  г. до н.э.;                           Б).  44  г. до н.э.;                В).34 г. до н.э..    

27.                  В состав второго триумвирата входили:

А).  Брут, Октавиан, Антоний;                

Б).   Красс, Октавиан, Антоний;                                                      

В). Октавиан, Антоний, Лепид.                            

28.                  Октавиан от сената получил титул:

А).  Апрель;                              Б).   Май;                        В).Август.

29.                  Звание «принцепс» у Октавиана Августа означает:

А). владелец всего мира;       Б). первый среди равных;       В).избран народом.

30.                  В римской империи были поэты:

А).  Эсхил, Овидий, Вергилий;                             

Б).  Овидий, Вергилий, Гораций;                              

В). Эсхил, Софокл, Вергилий.                        

31.                  Исторические работы писали:

А). Геродот, Фукидид;                              

Б). Корнелий Сулла, Марий;

В).Тит Ливий, Тацит.

32.                  Известными римскими географами были:

А).  Софокл, Эсхил;     Б). Стратон, Птолемей;      В).Катул,Андроник.

33.                  Для строительства римляне изобрели:

А).  пластик;                              Б).   кирпич;                        В).бетон.

34.                  Колизей – это:

А).  зал для сенаторов;              Б). императорский дворец;        В).цирк.

35.                  Христианство возникает:

А). в Палестине;                               Б).  Галлии;                         В).Италии.

36.                  Племена, которые жили за границами Римской империи, называли:

А). варварами;     Б).  викторианцами;                         В). греками.    

6 урок - 11 клас. Всесвітня історія.

7 урок - 10 клас. Всесвітня історія.